ПРИРОЗУМІТИ 2, МІ́Ю, ЄШ,
Прирозуміти 2, мі́ю, єш, гл. Сообразить, придумать, ухитриться. Мкр. Г. 57. Г. Барв. 507. Воно дурне, а прирозуміло вкрасти. Лебед. у. Якось ловлять (лева)… прирозуміли. Мир. ХРВ. 69.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 436.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПРИРОСИТИ, ШУ́, СИ́Ш, →← ПРИРОЖДЕННИЙ, А, Е.